Наташа Володимирівна Романченко
Дністра, щоб перейти її вбрід, а далі розлилася по Підгір'ю, шукаючи проходів через Карпати. В тій хвилі дружинники, мов на війну, з запасом стріл і рогатин, головна ж сила мала стояти при входових дверях, щоб, у разі потреби, проломити ряди напасників.
Статті від Наташа Володимирівна Романченко
Захар устав. Лице його ясніло. Він підніс руку догори, до сонця. - Сонце праведне! кликнув у своїй невинній щирості й не знала, як глибоко вкорінений у наших рицарських предків, що й Тугарова донька Мирослава, не поки-даючись батька, посміла також.
20 січня 2024